«Казкові пʼятниці» — проєкт, який реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація

«Казкові пʼятниці» — проєкт, який реалізується ВГО Українська бібліотечна асоціація, Секцією працівників публічних бібліотек Асоціації та Хмельницькою обласною бібліотекою для молоді у співпраці з Дитячою бібліотекою в Гонконзі «СКАЙченя». «Казкові пʼятниці» — це можливість для українських родин у Гонконзі, Китаї та усьому світі насолодитися читанням авторських казок українських письменників. «Казкові пʼятниці» проходять раз на два тижні з грудня 2025 року.

 

 

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України

У 2025 році були ухвалені рішення, які призвели до скасування певних національних стандартів бібліотек, зокрема, ДП «УкрНДНЦ» видав наказ про скасування низки стандартів, а Кабінет Міністрів України визнав такими, що втратили чинність, акти, що стосуються зокрема сфери ШІ в бібліотеках, що створює передумови для перегляду та оновлення нормативної бази вже у 2026 році, хоча пряме скасування саме 1 січня 2026 року стосувалося іншого розпорядження КМУ.

Кабінет Міністрів України постановляє:

Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2024 р. № 320 “Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 37, ст. 2337);

пункт 31 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1796.

Основні моменти:

• Наказ УкрНДНЦ (Серпень 2025): Було скасовано дію деяких національних стандартів бібліотек на виконання розпорядження КМУ від 28.03.2025.
• Постанова КМУ (Січень 2026): Визнано втратившим чинність розпорядження КМУ від 13.04.2024 № 320, що стосувалося Концепції Державної цільової програми з використання технологій ШІ в пріоритетних галузях економіки до 2026 року, що впливає на стандартизацію в цій сфері.
• Зміни у законодавстві: Ці рішення є частиною ширшого процесу оновлення нормативної бази у сфері стандартизації та цифровізації бібліотек, що триватиме протягом 2026 року. 

Для отримання точного переліку скасованих стандартів необхідно звернутися до повних текстів відповідних документів на порталі Верховна Рада України або ресурсів ДП «УкрНДНЦ». 

 

Казка про Світлицю Живого Слова

За синіми дніпровськими порогами, за розлогими степами, де вітер шепочеться з ковилою, а сонце засинає у золотих пшеницях, розкинулася дивовижна країна — Книжкова Світлиця.

Її не знайдеш на гугл-картах, але стежка до неї протоптана кожним дитячим серцем. У цій країні живуть особливі люди — Берегині Слова. Вони не просто стирають пил із полиць, вони вишивають долі, оберігаючи кожну літеру, наче зерно в родючому чорноземі.

Тут немає нічого неможливого. Тут можна почути, як співає Маруся Чурай біля вікна, і відчути, як від її голосу розквітає Червона рута. Кожен може піднятися на крилах «Мойсея» до вершин духу або зазирнути у глибини «Тіней забутих предків», де у ватрі горять серця Івана та Марічки, а гуцульська трембіта кличе крізь віки.

У цій країні ви зустрінете давніх друзів. Ось під Кайдашевою грушею знову сперечаються сусіди, але варто комусь прочитати «Заповіт», як над ними розливається спокій. За «Садом Гетсиманським», там, де стелиться «Intermezzo», стоїть затишна хата. У ній Микола Джеря ділиться хлібом із Тореадорами з Васюківки, які щойно повернулися з чергової пригоди, ледь не провалившись у метро під свинарником.

А там, де тихий Дунай несе свої води, Енея — парубка моторного — чекають на гостину. Він разом із Захаром Беркутом обговорює, як боронити рідний край, поки Лісова пісня Мавки розливається ніжним сопілковим дзвоном поміж столітніх дубів.

У цій Світлиці пишеться не просто історія, а «Собор» нашої душі. Тут Мисливці за щастям зустрічаються з Тигроловами у пралісах долі, а Холодний Яр відлунює гайдамацьким закликом.

Можна зазирнути на вечорниці до Диканьки, де коваль Вакула досі шукає черевички, а Пан Коцький поважно походжає поміж Дванадцятьма стільцями, які чомусь опинилися в саду поруч із Наталкою Полтавкою.

Але раптом над країною пролетіла холодна тінь. Це прийшли нові сутності: Байдужість, Забудькуватість та сірий Туман Чужих Слів. Вони почали шепотіти дітям: «Навіщо вам це? Це лише папір. Це минуле...» І квіти в бібліотеці почали в’янути, а лампи — тьмяніти.

Злякалися мешканці Світлиці. Котигорошко міцніше стиснув булаву, а Микола Джеря сумно похилив голову. «Невже нас забудуть?» — спитали вони.

І тоді з найтеплішого куточка бібліотеки, де пахло чебрецем і старим пергаментом, пролунав Голос. Це було не просто звучання, це була музика.

— Хто ти? — запитали всі.

— Я — Живе Слово, — відповіло воно. — Не бійтеся. Доки є вчитель, що відкриває книгу, і бібліотекар, що передає її дитині, наче святий вогонь, — я буду жити. Я — корінь, що тримає дерево, і крила, що дають силу злетіти.

Голос прозвучав як «Маруся» Квітки-Основ'яненка — ніжно, але незламно. І Туман розвіявся. Бо магія українського слова — це не просто літери, це наш генетичний код, вимитий сльозами й освячений усмішкою.

Пам’ятайте: бібліотека — це не склад книжок, це серце нації, яке б’ється в кожній дитині, що вперше прочитала БУКВАРИК.

Верховна Рада України прийняла Закон про академічну доброчесність

Верховна Рада України 18 грудня 2025 ухвалила у другому читанні законопроєкт №10392 «Про академічну доброчесність», який уперше формує єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки — від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.

Документ визначає цінності, принципи та правила академічної доброчесності, встановлює види порушень, процедури їх розгляду, механізми реагування та санкції, а також чітко розмежовує відповідальність осіб та інституцій.

Єдине визначення академічної доброчесності

Закон визначає академічну доброчесність як сукупність цінностей, принципів і правил, яких мають дотримуватися всі суб’єкти академічної діяльності під час навчання, викладання, наукової та науково-технічної діяльності.
Базовими цінностями визначено чесність, довіру, повагу до авторства та гідності, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість у дотриманні доброчесних практик.

ЗАКОН

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20#Text 

 

Стратегія розвитку культури на період до 2030 року

28 березня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури на період до 2030 року. Разом зі Стратегією затверджено операційний план її реалізації на 2025–2027 роки.

Стратегія є документом середньострокового планування державної політики, що містить аналіз поточного стану справ у сфері культури, структурує та узагальнює основні проблеми, виклики і тенденції, на основі яких визначає цілі, пріоритети та завдання державної політики у сфері культури на період до 2030 року.

Мета Стратегії полягає в утвердженні культури як базису національної ідентичності, потужного чинника соціальної згуртованості, розвитку людського капіталу та впізнаваності України у світі.

У Стратегії  прописан розділ "Бібліотечна справа", зокрема зазначено, що для подолання проблем і забезпечення ефективного розвитку бібліотечної системи необхідні комплексні реформи, спрямовані на поліпшення технічної бази бібліотек, запровадження сучасних технологій для оцифрування та автоматизації процесів, а також забезпечення належної підтримки з боку держави, місцевих органів влади, громадськості та бібліотечної спільноти. Особливо важливим є створення Національної електронної бібліотеки та Національної системи централізованої каталогізації для інтеграції до відповідних міжнародних проектів. 

Сам документ оприлюднений на сайті Верховної Ради України і ознайомитись з ним можна за посиланням

Всеукраїнський вебінар «Роль шкільних бібліотек у збереженні української мови та культури»

26 грудня 2025 р. Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського (далі – ДНПБ) НАПН України провела Всеукраїнський вебінар «Роль шкільних бібліотек у збереженні української мови та культури» за підсумками Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!».

Модерували захід Лариса Пономаренко, заступник директора з наукової роботи ДНПБ, кандидат наук із соціальних комунікацій, голова Секції працівників бібліотек закладів середньої та професійної освіти Української бібліотечної асоціації (УБА), та Оксана Матвійчук, старший науковий співробітник відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів і методичного супроводу освітянських бібліотек ДНПБ, кандидат педагогічних наук, доцент, заступник голови Секції працівників бібліотек закладів середньої та професійної освіти УБА.

Зі вступним словом до учасників заходу звернулася Лариса Пономаренко, яка передала щирі вітання від директора бібліотеки Лариси Березівської, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України. У своєму виступі вона наголосила на важливій ролі бібліотек як осередків збереження й поширення української мови, національної пам’яті та культурної ідентичності. Окрему увагу було приділено діяльності ДНПБ України у цьому напрямі, зокрема розвитку електронного ресурсу «Українська мова онлайн» та реалізації онлайн-проєктів, спрямованих на популяризацію української мови, підтримку освітян і бібліотекарів, формування якісного україномовного цифрового контенту.

У роботі вебінару взяли участь понад 60 педагогічних і бібліотечних працівників. Із ключовою доповіддю виступила Оксана Матвійчук («Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек: визначення досягнень за 10 років»). У межах вебінару було представлено кращі практики реалізації мовно-культурних ініціатив у закладах освіти під час проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек у регіонах України. Зокрема, свої напрацювання презентували: Наталія Кацарська, заступник директора з організації бібліотечного обслуговування Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, та Олеся Давидович, бібліотекар Антонівської гімназії № 21 Херсонської міської ради, координатор ШБ Дніпровського району («Шкільні бібліотеки ЗЗСО  Херсонщини: огляд основних форм роботи в рамках проведення Всеукраїнського місячника»); Світлана Садова, бібліотекар КЗ Ображіївський НВК ЗОШ імені І.М.Кожедуба-ДНЗ Шосткинської міської ради Сумської області («Підсумовуємо основні заходи Всеукраїнського місячника ШБ 2025 на Сумщині»); Наталія Романюк, методист відділу освітньої діяльності Волинського ІППО («Змістовні, тематичні, бібліотечні та виховні заходи, проведені шкільними бібліотекарями Волині»); Зоя Жеребкіна, завідувач бібліотеки КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» («Мова – душа народу. Про підсумки проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек у Харківській області»); Валентина Фарварщук, методист НМЦ виховної роботи, позашкільної освіти та моніторингової діяльності Хмельницького ОІППО імені Анатолія Назаренка («Вебпортфоліо – результат узагальнення досвіду роботи бібліотекарів ЗЗСО Хмельниччини»); Марина Підгора, директор ліцею № 50 м. Києва («Мовні традиції моєї родини»: круглий стіл з батьками та учнями»).

Учасники заходу висловили щиру вдячність організаторам і доповідачам за змістовну програму, фаховий діалог та вагомий внесок у збереження й утвердження української мови та культури.

ДНПБ В. О. Сухомлинського

https://dnpb.gov.ua/ua/?events=44869