Штучний інтелект у бібліотеках: у Репозитарії IFLA опубліковано український переклад офіційного документа

У Репозитарії Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) опубліковано український переклад важливого фахового документа — «Відправна точка IFLA для бібліотек і ШІ: Додаток І до Маніфесту про Інтернет» (IFLA AI Entry Point for Libraries: Internet manifesto annex I).

Переклад видання підготувала робоча група Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (укладач перекладу — Людмила Дем'янюк та колеги).

Видання присвячене актуальним питанням використання технологій штучного інтелекту в бібліотечній галузі:

• висвітлює нові можливості для професійної діяльності бібліотекарів та розвитку послуг;
• аналізує ризики та виклики, які необхідно враховувати під час упровадження ШІ-інструментів;
• пропонує фахові орієнтири для відповідального та етичного застосування штучного інтелекту відповідно до фундаментальних цінностей і принципів бібліотечної справи.

Ознайомитися з повним текстом документа та завантажити його можна у Репозитарії IFLA.

Запрошуємо бібліотекарів, науковців та фахівців інформаційної сфери долучатися до вивчення й впровадження передового міжнародного досвіду!

За інформацією УБА

Стратегія розвитку культури на період до 2030 року

28 березня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури на період до 2030 року. Разом зі Стратегією затверджено операційний план її реалізації на 2025–2027 роки.

Стратегія є документом середньострокового планування державної політики, що містить аналіз поточного стану справ у сфері культури, структурує та узагальнює основні проблеми, виклики і тенденції, на основі яких визначає цілі, пріоритети та завдання державної політики у сфері культури на період до 2030 року.

Мета Стратегії полягає в утвердженні культури як базису національної ідентичності, потужного чинника соціальної згуртованості, розвитку людського капіталу та впізнаваності України у світі.

У Стратегії  прописан розділ "Бібліотечна справа", зокрема зазначено, що для подолання проблем і забезпечення ефективного розвитку бібліотечної системи необхідні комплексні реформи, спрямовані на поліпшення технічної бази бібліотек, запровадження сучасних технологій для оцифрування та автоматизації процесів, а також забезпечення належної підтримки з боку держави, місцевих органів влади, громадськості та бібліотечної спільноти. Особливо важливим є створення Національної електронної бібліотеки та Національної системи централізованої каталогізації для інтеграції до відповідних міжнародних проектів. 

Сам документ оприлюднений на сайті Верховної Ради України і ознайомитись з ним можна за посиланням

Затверджено професійний стандарт «Бібліотекар» від 10.03.2025

Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) від 10.03.2025 № 17 був затверджений Професійний стандарт «Бібліотекар». 18.03.2025 р. Національним агентством кваліфікацій (НАК) відомості про стандарт були внесені до Реєстру кваліфікацій.

Цей документ підготовлено робочою групою, до складу якої ввійшли представники національних та державних бібліотек, закладів вищої  і передвищої освіти, Профспілки працівників культури України. На різних етапах до його розробки залучалися працівники обласних універсальних наукових, публічних бібліотек, а також проводилися громадські обговорення проєкту стандарту. 

Відповідно до ст. 4-2 Кодексу законів про працю України професійний стандарт - це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.

Професійна кваліфікація - це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.

Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 373.

Професійними стандартами визначаються вимоги до компетентностей, обов’язків та кваліфікацій працівників. За відсутності професійних стандартів такі вимоги можуть визначатися кваліфікаційними характеристиками.

Професійний стандарт «Бібліотекар» стосується професії, визначеної  Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» як 2432.2 «Бібліотекар» та  віднесеної до професіоналів, що передбачає високий рівень знань у галузі гуманітарних наук.

Від працівників (з урахуванням кола та складності певних професійних завдань та обов’язків) вимагається освітня кваліфікація за першим (бакалаврським), другим (магістерським), третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) рівнем вищої освіти. 

Вказаний професійний стандарт встановлює вимоги до посад: бібліотекар, бібліотекар ІІ категорії, бібліотекар І категорії, провідний бібліотекар.

Таким чином, цей документ є основою для розробки посадових інструкцій працівників із врахуванням специфіки діяльності конкретної бібліотеки.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого планує проведення навчального семінару з питань застосування професійного стандарту «Бібліотекар».

 

ІНСТРУКТИВНО- МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти

Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти і науки України спільно з Робочою групою з питань розроблення інструктивно-методичних рекомендацій щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти розробили ці рекомендації, які визначатимуть підхід до відповідального, етичного та ефективного
використання систем ШІ в закладах загальної середньої освіти.
Мета рекомендацій — поширення принципів та підходів до відповідального використання систем ШІ у загальній середній освіті для дотримання прав людини, професійних етичних стандартів, підвищення обізнаності вчителів про можливі ризики та виклики для того, щоб критично, ефективно та етично взаємодіяти з системами штучного інтелекту та використовувати весь їхній
потенціал. Ці рекомендації сформовані на основі актуальних міжнародних практик.
Етичне та відповідальне використання інструментів на основі ШІ сприятиме застосуванню систем ШІ на благо учнів та вчителів, покращуючи практику викладання і навчальний досвід учнів, гарантуючи їм розвиток навичок для майбутнього в етичних рамках, а вчителям — можливість отримати вигоду від підвищення ефективності для розробки інноваційних методів викладання.

Проєкт "Інструктивно-методичні рекомендації щодо ШІ в ЗЗСО" 

Уряд схвалив Стратегію розвитку читання в Україні

Розпорядженням від 03.03.2023 № 190-р Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку читання на 2023-2032 роки «Читання як життєва стратегія», розроблену Міністерством культури та інформаційної політики, а також Операційний план її реалізації. 

Стратегія має на меті створити умови для формування звички й потреби у читанні всіх українців, тож її реалізація є важливою складовою гуманітарної безпеки України. 

«Читання має об'єднувати українців, виконувати завдання національної консолідації, модернізації та розвитку української культури, зміцнення й розвитку нашого потенціалу. Також ми маємо підтримувати наших видавців, авторів, перекладачів, створювати сприятливі економічні умови для розвитку бізнесу в сфері книговидання та книгорозповсюдження», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. 

За задумом розробників Стратегії, підходи до промоції читання мають зазнати кардинальних змін. Адже для всебічного й гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення, читання є необхідною умовою. Тож, в результаті реалізації Стратегії, має стати усвідомлено обраним дозвіллям, освітньою практикою та способом саморозвитку українців. 

Втілити Стратегію в життя планується у три етапи за двома напрямами:
- «Підтримка та розвиток книжкової екосистеми», в результаті реалізації якого читачі матимуть доступ до якісної різножанрової книги, насамперед українськомовної, у різних форматах відповідно до потреб;
- «Формування звички і потреби в читанні», в результаті реалізації якого люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Важлива роль в реалізації Стратегії покладається на бібліотеки як один із базових елементів суспільного розвитку і таких його складових, як культура, наука і освіта. 

Моніторинг та оцінка результативності реалізації Стратегії покладається на Міністерство культури та інформаційної політики України, із залученням представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань і наукових установ.

Бібліотека: погляди, події, акценти

Шановні колеги!

Пропонуємо вам ознайомитися з першим випуском огляду «Бібліотека: погляди, події, акценти» (http://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Library-views_events_accents_issue-1_2022.pdf), підготовленого фахівцями відділу науково-методичної, соціокультурної та міжнародної діяльності ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. У ньому представлено бібліографічні описи публікацій за перше півріччя 2022 р. з посиланням на їх повні тексти (за наявності).

 Огляд має 18 розділів:

 • Законодавча і нормативна база діяльності бібліотек в Україні

• Бібліотеки України: аспекти діяльності

• Діяльність бібліотек України в умовах воєнного стану

• Цифровізація бібліотек

• Бібліотечно-інформаційні ресурси

• Каталогізування документів

• Інформаційно-бібліографічна діяльність

• Інформаційно-бібліотечне обслуговування

• Соціокультурна діяльність

• Формування інформаційної та медіакомпетентності

• Формування читацької компетентності

• Наукова діяльність

• Видавнича діяльність

• Співробітництво бібліотек

• Інформаційно-освітній простір бібліотеки

• Бібліотечний менеджмент

• Маркетинг

• Бібліотечна професія. Бібліотечні кадри

Огляд призначено як для бібліотекарів, так і тих, хто займається науковою, педагогічною та методичною діяльністю.

З повагою працівники відділу науково-методичної, соціокультурної та міжнародної діяльності ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

 

Методична скарбничка

БІБЛІОГРАФІЧНІ СПИСКИ 
Головним завданням бібліографічних списків є максимально широке і оперативне інформування керівників, педагогічних, інших працівників ЗНЗ про нові публікації в періодичних освітянських виданнях, а також про вихід у світ нової навчальної та методичної літератури. ПЕРЕГЛЯД