У Всеукраїнський тиждень дитячого читання неможливо не акцентувати увагу на читанні вголос.
Основна
мета – заохочення молодого покоління до читання книг; занурення дітей у мову та
читання, збагачення їх словникового запасу, надання можливості творчого
самовираження, розширення кола спілкування.
Адже особистісно-орієнтовна
модель освіти, відповідно до концепції Нової української школи, зорієнтована на
формування в школярів компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в
суспільстві, зокрема – уміння читати і розуміти прочитане, уміння висловлювати
думку усно і письмово.
Також, що не менш є важливим,
враховуючи ту психологічну напругу, яку відчувають діти різного віку, читання
має здатність відволікати від тривоги, заспокоювати, дає можливість зануритися
у вигадані світи, захистити, хоч на короткий час, від страшної реальності.
Читання
вголос – це спосіб взаємодії з оточуючими та можливість передачі своїх емоцій
іншій людині разом зі словом, що звучить.
Зокрема.
Поезія - це одна з небагатьох речей, які здатні змінювати
світ. Поезія – це наче алхімія слів, яка народжує нові образи і нові сенси.
Справжня поезія звучить свіжо і влучно. Вона пробуджує емоції і змушує уяву
працювати.
Класична література – це те, що виринає з безодні століть та змушує
наші серця калатати. Це твори, які не вмирають, адже в них порушуються
актуальні у всі часи питання: кохання й ненависті, добра і зла, правди та
брехні, честі та зради. Стаючи дорослими, ми дедалі частіше звертаємося
до класики, перечитуємо знані з дитинства шедеври
світової літератури і знаходимо там безліч нових моментів.
Сучасна українська
література «блукає», шукаючи
свій стиль. Сучасна означає актуальна. Не просто така, яка написана в той самий
період, коли ми її читаємо, а така, яку потрібно читати зараз. Ми читаємо,
впізнаємо в героях себе, своїх знайомих, спостерігаємо за їхнім розвитком у
творі, а потім бачимо, чим усе закінчиться і з цього робимо висновки.
Дитяча література – це впевнений старт у доросле життя. Це джерело
самопізнання та пізнання нашого великого Всесвіту у всьому його різноманітті.
Кожна дитяча книга — це світ із незвичайними персонажами, яскравими картинками
та добрими емоціями.
Книжка
приходить до дитини разом із казкою. Жоден із жанрів літератури
не користується у дітей такою популярністю, як казка. Народжена фольклором,
вона несе в собі позитивний приклад етичного ідеалу. Здавна український народ
виховував дітей мудрістю народної казки.
Усі
люблять гарні історії, байдуже, в якому вони форматі. Їх можна читати самостійно або, притулившись до
маминого плеча, слухати на добраніч.
Читання
вголос дозволяє познайомити дітей з різними типами книг і розповідей, допомогти
їм зрозуміти, які саме книжки подобаються найбільше.
НАЦІЯ,
яка ЧИТАЄ — НЕПЕРЕМОЖНА!
Немає коментарів:
Дописати коментар