Storytelling – Моя історія

Ділюсь враженнями…

До вашої уваги пропоную думки бібліотекаря СЗОШ №7 м. Хмельницького Ганни Вербіцької, оформленні у формі storytelling.

«Маленька та тендітна дівчинка вперше заходить до сільської бібліотеки.

Переступивши поріг та затамувавши подих, повільно повертає голову то в один бік, то в інший… І ні слова!!! Очі великі та здивовані… Віра Миколаївна, так звали бібліотекарку, зрозуміла: прийшов постійний читач. Так і сталося!!!! Всі книги з її рук були прочитані, потім в старших класах – шкільний бібліотекар Таміла Сергіївна отримала гарного помічника. Цей п’янкий запах книг, заполонив її душу назавжди. І коли наступив кінець моїй вчительській кар’єрі, я не розгубилася, коли запропонували стати шкільним бібліотекарем.

Була спокійна: адже ще в університеті проходила ФОП з бібліотечної справи… А як це розшифрувати – не пригадую… І за збігом обставин, я перекваліфікувалася з вчителя філології на аптекаря для душі…»

«Бібліотека – масовий захід – ділова зустріч – цікаві люди – фахівці – користувачі - слухачі… По такій схемі традиційно організовуються масові заходи в СЗОШ № 7, де наші читачі є активними учасниками. Заходи цікаві, потрібні, насичені виступами – тобто, і корисні. Діти уважно слухають, іноді сперечаються, задають питання. І виступаючі, і слухачі залишаються задоволені.

Але така одноманітність схеми проведення заходу швидко стомлює слухача, втрачається зацікавленість. Висновок – потрібні нові креатині форми роботи. Слухачів потрібно чимось здивувати, захопити, показати, надати можливість спробувати самому…»

Ганна Вербицька